- Які книги Ви читали останнім часом? Що сподобалось, що ні?
-  Намагаюся читати праці психоаналітиків, бо психоаналіз поки що мене цікавить більше від белетристики. Можливо, що цей інтерес також пов’язаний із прозою, тобто із розширенням сфери своїх знань про людську душу. Щойно закінчив працю Карен Хорні «Невроз і особистісний ріст». Ще раз перечитував її ж книгу «Самоаналіз» та роман знаменитого психоаналітика і письменника Ірвіна Ялома «Коли Ніцше плакав».

Те, що мені не подобається( наприклад, примітивна і поверхова попса, котру ще називають «розважальною»), я банально не читаю, окрім однієї-двох сторінок.

- Що плануєте прочитати?
- Я би сформулював це трохи інакше: те, що вдасться. Можливо, влітку буде трохи більше часу, то я би хотів прочитати Музіля «Людина без властивостей», бо якось не доходили руки... А також дещицю психоаналітичної белетристики.

- Щоб ви радили почитати іншим?
- Книги із серії «Інша проза» видавництва «Тіповіт». Я вже скромно промовчу про свої, але у серії вийшла нова проза Сергія Грабара та Ольги Деркачової, критика Івана Андрусяка, есеїстика Євгена Барана, поезія Василя Старуна. І повірте, що я раджу добре, бо ці книги читаються легше, ніж, до прикладу, «Самоаналіз» Карен Хорні!..

Словом, читайте все, що хочете читати після перших десяти сторінок.